«Міжнародна науково – дослідницька мережа з вивчення та розробки нових технологій і методів для інноваційної педагогіки в галузі ІКТ, електронного навчання та міжкультурних компетентностей (IRNet)»
Період перебування: з 01-06-2014 по 30-06-2014
Опис робіт:
Робочий пакет: WP2
Назва: аналіз правових, етичних, людських, технічних і соціальних факторів ІКТ, а також розвитку електронного навчання та стану міжкультурної компетенції в кожній з країн-партнерів.
Завдання № 2.1. Результат:
Продовження аналізу документів щодо обліку факторів впливу процесів глобалізації та регіоналізації на розвиток ключових компетенцій. На основі проведеного аналізу підготовлено статтю «Умови створення і впровадження корпоративного стандарту ІКТ-компетентності магістрів». У статті підкреслено необхідність розробки корпоративного стандарту ІКТ-компетентності магістрів на основі наукового підходу, запропонованого ЮНЕСКО. Даний підхід описує модель, рівень ІКТ-компетентності та інструменти, необхідні для моніторингу формування майбутніх компетенцій сучасних професіоналів. Для кожного з трьох рівнів ІКТ-компетенцій (базовий, просунутий і професійний) визначено необхідні знання, навички та вміння. Окреслено необхідні і достатні умови для формування ІКТ-компетентності магістрів у сучасному університеті, запропоновано приклади завдань і вимог до персонального освітнього електронного середовища студента і навчального електронного простору університету. Розроблено та затверджено корпоративний стандарт ІКТ-компетентності сучасного фахівця, який відповідає вимогам ринку праці і дозволить випускнику бути успішним у сучасному інформаційному суспільстві.
Представники КУБГ продовжили описувати групи факторів впливу на розвиток ключових компетенцій. На прикладі розвитку освіти в Словацькій Республіці було досліджено вплив законодавчих, технічних, державних, інституційних та інших факторів. Разом зі словацькими колегами обговорено можливість підготовки спільної статті, яка буде стосуватися питань управління якістю у вищих навчальних закладах, стандарту ESG та акредитації ВНЗ, процесів децентралізації електронних ресурсів та створення е-портфоліо студентів, системи антиплагіату, підвищення мотивації викладачів до електронного навчання та публікації статей у відкритих ресурсах Webometrics. Також були накреслені перспективи щодо підготовки ще однієї спільної статті, пов’язаної з аналізом індексів рівня використання ІКТ у країнах-учасниках проекту – глобального індексу конкурентоспроможності (WEF Global Competitiveness Index), індексу технологічної готовності (WEF Technological Readiness Index), індексу мережевої готовності (WEF Networked Readiness Index), індексу готовності уряду (Government readiness), індексу використання ІКТ урядом (Government usage), рейтингу за електронною готовністю (EIU eReadiness Ranking), індексу електронного уряду (UN e-Government Index).
Разом з Євгенією Смирновою-Трибульською, координатором проекту від Сілезького університету, підготовлено гіпотези для майбутньої спільної статті, серед них: чи залежить від конкурентоспроможності країни ступінь впливу правових, етичних, людських, технічних, соціальних факторів на розвиток ІКТ, електронного навчання та міжкультурної компетенції; чи існують акредитаційні вимоги до якості електронного навчання, які використовуються Міністерством освіти для оцінки якості навчання в університеті; чи університет проводить внутрішній контроль за показниками, які відрізняються від зовнішніх, затверджених Міністерством освіти; чи університет здійснює оцінку якості викладання та ІТ компетенції; чи університет забезпечує сприятливі умови для створення електронного середовища, в тому числі баз даних електронних ресурсів та інструментів інформаційної безпеки; чи існує ІТ-інфраструктура університету; чи створює університет платформу для електронного навчання, а також розвиває дистанційні курси; чи в кожному університеті з країн-партнерів розробляються міжкультурні компетенції викладачів і студентів.
Завдання № 2.2. Результат:
Проаналізовано політику Словацької Республіки та Університету Костянтина Філософа в галузі вищої освіти з точки зору глобалізації, вступу в європейський освітній простір, а саме: оцінку системи ранжування навчальних досягнень студентів, навчальних планів, підвищення кваліфікації та систему рівнів підготовки. Проаналізовано проекти факультету природничих наук в області електронного навчання, дистанційних освітніх технологій. Разом зі словацькими колегами обговорено існуючу систему антиплагіату; систему оцінки якості викладання та її відображення в системі підготовки та впровадження політики ІКТ для збору даних, заохочення викладачів до участі в національних та міжнародних проектах, до публікацій в індексованих наукових журналах і базах даних. Проаналізовано систему пропедевтики щодо реалізації дослідної та навчальної діяльності для майбутніх вчителів і школярів за допомогою спеціальних навчальних курсів і класів.
19.06.2014 – зустріч з проректором по науці та дослідженням Університету Костянтина Філософа, проф. Марією Бауеровою. Були обговорені питання щодо особливостей навчання студентів у словацьких вузах. Професор Бауерова відзначила, що дистанційне навчання не поширене, однак використання ІКТ-технологій для організації самостійної роботи студентів та поточного контролю знань знаходиться на високому рівні. Також були обговорені ідеї щодо реалізації спільних проектів у сфері навчання ІТ-спеціалістів, визначенні цілі та можливості.
25.06.2014 – зустріч з проректором з впровадження інформаційних технологій Університету Костянтина Філософа, проф. Яном Скалкою. Було обговорено ряд питань, пов’язаних з проблемами мотивації до е-навчання та перспективами його розвитку в університеті. Того ж дня відбулася зустріч з представниками міжнародного відділу, під час якої були обговорені питання щодо студентського обміну за програмою Erasmus+ і можливості спільних міжнародних проектів.
Завдання № 2.3. Результат:
Проаналізовано міжнародні документи з точки зору здійснення міжнародного співробітництва в галузі розвитку ключових компетенцій. На основі аналізу визначено, що особлива увага приділяється правовим, етичним, гуманітарним та соціальним аспектам, пов’язаним з використанням ІКТ, дистанційною освітою, базовими навичками у використанні ІКТ. Відзначено, що ІКТ-компетентість включено в список основних напрямків діяльності 21-го століття: на даний час розроблено і впроваджено ряд міжнародних проектів, спрямованих на поліпшення якості вищої освіти, співробітництва в цілях розвитку наукового обміну (ТЕМПУС, Horizon 2020). Також було досліджено існуючі міжнародні підходи до оцінки якості системи освіти.
КУБГ запропонував розробити спільний проект створення магістерської програми для майбутніх викладачів інформатики, на основі програми ЮНЕСКО «Роль ІКТ в освіті». Основними завданнями даного проекту є створення друкованих матеріалів курсу англійською та національними мовами, підготовка відповідних електронних курсів в LMS Moodle, мобільність для викладачів і студентів. Усі навчальні матеріали можуть бути розташовані на загальному «хмарному» сервісі і бути доступними для всіх студентів (магістрів) і викладачів курсу. Даний курс дозволить створити нові педагогічні технології електронного навчання, розробити критерії оцінки якості електронних курсів, підготувати інструменти для оцінки електронного навчання студентами, викладачами та управлінцями.
Завдання № 2.4. Результат:
12.06.2014 – участь у науковому міні-семінарі для учасників проекту, у ході якого було презентовано Київський університет імені Бориса Грінченка, детально розглянуто та обговорено основні методологічні аспекти попередніх досліджень кафедри інформатизації освіти Університету.
У першій частині доповіді професора Морзе Н.В. «Створення інформаційно-освітнього простору університету як каталізатора для формування інформаційно-комунікаційної компетенції викладачів» були описані концептуальні засади формування інформаційно-освітнього простору університету; зазначено, що концепція інформаційно-комунікаційної компетенції є однією з ключових компетенцій викладача; описані особливості формування інформаційно-комунікаційної компетенції викладача університету в умовах інформаційного суспільства. У другій частині доповіді «Проектування електронних навчальних курсів для студентів ІТ-спеціальностей з врахуванням домінантного стилю навчання» були описані шляхи використання електронного навчання для підтримки навчальної діяльності студентів у вищих навчальних закладах, зокрема розглянуто структуру, зміст та формат електронних навчальних курсів; на основі визначення провідної модальності проаналізовано стилі навчання студентів ІТ-спеціальностей; з урахуванням домінантних стилів запропоновано структуру електронних навчальних курсів для студентів ІТ-спеціальностей та оцінено результати наукового експерименту шляхом визначення рівня продуктивності навчальної діяльності та задоволення від неї.
Завдання № 2.5. Результат:
Підготовлено статтю для наукового журналу КУБГ, присвячену реалізації корпоративного стандарту в сфері ІКТ для магістерських програм та розробці інструментів для оцінки ІКТ-компетенції фахівців. Проведено дослідження інформаційного та освітнього середовища Університету Костянтина Філософа. На базі проведеного дослідження: розроблено план презентації е-середовища КУБГ, узагальнено основні питання для обговорення з іноземними колегами (професійні інтереси, ставлення до e-learning, використання ІКТ в навчальній та позакласній діяльності).
Спільно з іноземними колегами затверджені остаточні варіанти анкети для викладачів щодо розвитку технології електронної інфраструктури, нормативно-правової бази та електронних ресурсів, готовності використання електронних навчальних технологій, змішаного навчання тощо. Також затверджені остаточні варіанти анкети для студентів щодо ставлення до використання ІКТ, електронного навчання та соціальних медіа в процесі навчання та позакласної робот.
Завдання № 2.6. Результат:
12.06.2014 – візит до університетської бібліотеки, яка є сучасною будівлею, зведеною за підтримки Європейського Союзу в 2011 році. Основним надбанням бібліотеки є новітнє технічне обладнання і можливість он-лайн доступу до глобальної директорії; вся література знаходиться у вільному доступі, виключенням є лише найбільш цінні публікації датовані 16-19 століттям.
У процесі дослідження інформаційного освітнього середовища Університету Костянтина Філософа, були проаналізовані цифрові освітні ресурси бібліотеки університету (http://www.uk.ukf.sk/), яка є провідним навчальним та інформаційним ресурсом та надає послуги всієї університетської спільноті. Була проведена робота з базами даних бібліотеки, здійснено критичний огляд літератури, правових документів і веб-джерел за темою дослідження.
LMS Moodle для організації змішаного навчання широко використовується всіма факультетами Університету Костянтина Філософа. Загальна кількість електронних курсів в університеті складає 766, серед них: Факультет природничих наук – 223 курси, Факультет соціальних наук і охорони здоров’я – 267 курсів, Факультет Центральноєвропейських досліджень – 36 курсів, Факультет мистецтв – 175 курси, Педагогічний факультет – 65 курсів. Наразі на електронному порталі використовується Moodle версії 2.6, однак у найближчий час планується перехід на більш нову версію 2.7, що дасть змогу підвищити рівень безпеки коду та зробити макет курсу більш сучасним. Найближчим часом колегами з Університету Костянтина Філософа також планується створити новий шаблон порталу та курсів.
Було проведено аналіз системи антиплагіату, яка працює в університеті для перевірки всіх наукових робіт, включаючи курсові, дипломні та дисертації.
17.06.2014 – відбулась перша зустріч з завідуючим кафедри інформатики, проф. Міланом Турчані у ході якої були обговорити проблеми, які існують у сфері електронного навчання, а саме мотивації викладачів та студентів до підготовки та використання ІКТ у навчальному процесі. Крім того, професор відзначив, що наразі кафедра працює в трьох напрямках: навчання викладачів; робота з базами даних та інтелектуальний аналіз даних; моделювання та автоматизація процесів. Основним показником ефективності роботи кафедри є наявність публікацій за результатами досліджень.
20.06.2014 – відбулась друга зустріч з главою завідуючим кафедри інформатики, проф. Міланом Турчані у ході якої були обговорені можливості, пропозиції та терміни підписання угоди про співпрацю між університетами.
Завдання № 2.7. Результат:
03.06.2014 – зустріч з Мартіном Дрліком, Мартіном Цапаєм та Йозефом Капустою. Погодження плану робочого візиту представників КУБГ.
10.06.2014 – робоча зустріч, у рамках якої словацькі колеги презентували Університет Костянтина Філософа, розповіли про його структуру та пропоновані абітурієнтам спеціальності. Мартін Дрлік виступив з доповіддю щодо системи електронного навчання в університеті: було висвітлено питання методології, інструментарію, організаційної підтримки та забезпечення якості електронного навчання. При цьому Мартін Дрлік зазначив, що працювати з Moodle, iTutor та іншими навчальними платформами університет почав у 2004 році. На даний момент розроблені та затверджені рекомендації, які регламентують зміст та структуру електронних навчальних курсів. В той самий час доповідач відзначив, що впровадження системи е-навчання ускладнено недостатнім рівнем технічної кваліфікації викладачів, необхідної для створення якісних електронних курсів. У заключному слові Мартін Дрлік зазначив, що поточна робота спрямована на розробку критеріїв для оцінки ефективності електронного навчання. Презентація, підготована Мартіном Цапаєм, торкалася проблем безперервного навчання вчителів інформатики початкових і середніх шкіл, а також шляхів популяризації природних наук шляхом їх «інформатизації». Доповідь Йозефа Капусти, окрім звіту за результатами стажування у Великобританії, включала опис та аналіз спеціального програмного забезпечення для роботи з замовленнями користувачів в інтернет-браузері. Також результати власних наукових досліджень комп’ютерної графіки та цифрових технологій презентувала Юлія Томанова.
Після робочої зустрічі учасники проекту відвідали Студентську Мистецьку Галерею, де відбулася виставка дипломних робіт випускників соціальної програми «Безперервна освіта».
12.06.2014 – робоча зустріч, у рамках якої відбулося обговорення питань, які виникли після перегляду презентацій та вивчення публікацій словацьких колег, а саме: структура компетенцій кафедри інформатики; можливі шляхи формування оптимальної структури бізнес-процесів, пов’язаних з електронним навчанням; е-портфоліо студентів; рейтинги викладачів та шляхи їх формування; напрямки розвитку науки в Університеті Костянтина Філософа. Крім того, представники КУБГ ознайомилися з пристроями для запису лекцій – Медіа сайт, Niagara.
16.06.2014 – робоча зустріч, у рамках якої відбулася презентація КУБГ: історія створення, інститути, спеціальності, наукова діяльність, пріоритети розвитку. Проф. Морзе Н.В. виступила з презентацією, присвяченою створенню та розвитку електронного середовища для здійснення електронного навчання в КУБГ. Доповідь торкалася таких питань як створення університетських корпоративних стандартів, необхідних для розвитку електронного середовища; складових е-середовища Університету; особистого навчального е-середовища студентів та викладачів; ІКТ-компетенції магістрів; курсів в LMS Moodle, їх структури та сертифікації, електронних журналів та деканату тощо.
20.06.2014 – робоча зустріч, у рамках якої відбулося обговорення питань, які виникли після перегляду презентацій співробітників КУБГ, а також питань, пов’язаних з підвищення мотивації викладачів до електронного навчання та публікації статей у відкритих ресурсах Webometrics, а також особливостями роботи системи антиплагіат в Університеті Костянтина Філософа.
23.06.2014 – робоча зустріч; робота з індексованими базами даних (http://ezproxy.cvtisr.sk/index.php).
24.06.2014 – робоча зустріч, у рамках якої відбулося обговорення основних завдань та структури спільної статті, яка буде присвячена визначенню шляхів зміни освітньої політики університету для підвищення якості освітніх послуг засобами ІКТ з урахуванням вимог Європейської комісії, законодавчої бази розглянутих країнах (Словаччини та України) та існуючих рейтингових показників університетів, що використовуються в інформаційному суспільстві: критеріїв оцінки якості Європейської комісії, акредитацій них вимог в обох країнах, рейтингових показників відкритих інформаційних ресурсів.
Завдання № 2.8. Результат:
19.06.2014 – зустріч з ректором Університету Костянтина Філософа професором Лібором Возаром, під час якої були обговорені питання подальшої співпраці не лише в галузі наукових досліджень, але й у аспекті студентської та викладацької мобільності.
Заключна зустріч з учасниками IRnet проекту. Звіт про виконану роботу та результати досліджень за основними напрямками: інформаційне середовище, інфраструктура, міжнародна співпраця в галузі використання ІКТ та дистанційного навчання.